двіре́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | двіре́цький | двіре́цька | двіре́цьке | двіре́цькі |
родовий | двіре́цького | двіре́цької | двіре́цького | двіре́цьких |
давальний | двіре́цькому | двіре́цькій | двіре́цькому | двіре́цьким |
знахідний | двіре́цький, двіре́цького | двіре́цьку | двіре́цьке | двіре́цькі, двіре́цьких |
орудний | двіре́цьким | двіре́цькою | двіре́цьким | двіре́цькими |
місцевий | на/у двіре́цькому, двіре́цькім | на/у двіре́цькій | на/у двіре́цькому, двіре́цькім | на/у двіре́цьких |