| | |
| дебетува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дебетува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дебету́ймо |
| 2 особа | дебету́й | дебету́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дебетува́тиму | дебетува́тимемо, дебетува́тимем |
| 2 особа | дебетува́тимеш | дебетува́тимете |
| 3 особа | дебетува́тиме | дебетува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | дебету́ю | дебету́ємо, дебету́єм |
| 2 особа | дебету́єш | дебету́єте |
| 3 особа | дебету́є | дебету́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дебету́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дебетува́в | дебетува́ли |
| жін. р. | дебетува́ла |
| сер. р. | дебетува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| дебето́ваний |
| Безособова форма |
| дебето́вано |
| Дієприслівник |
| дебетува́вши |
