| | |
| деблокува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деблокува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | деблоку́ймо |
| 2 особа | деблоку́й | деблоку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деблокува́тиму | деблокува́тимемо, деблокува́тимем |
| 2 особа | деблокува́тимеш | деблокува́тимете |
| 3 особа | деблокува́тиме | деблокува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | деблоку́ю | деблоку́ємо, деблоку́єм |
| 2 особа | деблоку́єш | деблоку́єте |
| 3 особа | деблоку́є | деблоку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деблоку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деблокува́в | деблокува́ли |
| жін. р. | деблокува́ла |
| сер. р. | деблокува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| деблоко́ваний |
| Безособова форма |
| деблоко́вано |
| Дієприслівник |
| деблокува́вши |
