| | |
| дебютува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дебютува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дебюту́ймо |
| 2 особа | дебюту́й | дебюту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дебютува́тиму | дебютува́тимемо, дебютува́тимем |
| 2 особа | дебютува́тимеш | дебютува́тимете |
| 3 особа | дебютува́тиме | дебютува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | дебюту́ю | дебюту́ємо, дебюту́єм |
| 2 особа | дебюту́єш | дебюту́єте |
| 3 особа | дебюту́є | дебюту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дебюту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дебютува́в | дебютува́ли |
| жін. р. | дебютува́ла |
| сер. р. | дебютува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дебютува́вши |
