| | |
| дегумува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дегумува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дегуму́ймо |
| 2 особа | дегуму́й | дегуму́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дегумува́тиму | дегумува́тимемо, дегумува́тимем |
| 2 особа | дегумува́тимеш | дегумува́тимете |
| 3 особа | дегумува́тиме | дегумува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | дегуму́ю | дегуму́ємо, дегуму́єм |
| 2 особа | дегуму́єш | дегуму́єте |
| 3 особа | дегуму́є | дегуму́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дегуму́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дегумува́в | дегумува́ли |
| жін. р. | дегумува́ла |
| сер. р. | дегумува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| дегумо́ваний |
| Безособова форма |
| дегумо́вано |
| Дієприслівник |
| дегумува́вши |
