| | |
| деетимологізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деетимологізува́тися, деетимологізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | деетимологізува́тиметься | деетимологізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | деетимологізу́ється | деетимологізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деетимологізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деетимологізува́вся, деетимологізува́всь | деетимологізува́лися, деетимологізува́лись |
| жін. р. | деетимологізува́лася, деетимологізува́лась |
| сер. р. | деетимологізува́лося, деетимологізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| деетимологізува́вшись |
