| | |
| дезасемблюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дезасемблюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дезасемблю́ймо |
| 2 особа | дезасемблю́й | дезасемблю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дезасемблюва́тиму | дезасемблюва́тимемо, дезасемблюва́тимем |
| 2 особа | дезасемблюва́тимеш | дезасемблюва́тимете |
| 3 особа | дезасемблюва́тиме | дезасемблюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | дезасемблю́ю | дезасемблю́ємо, дезасемблю́єм |
| 2 особа | дезасемблю́єш | дезасемблю́єте |
| 3 особа | дезасемблю́є | дезасемблю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дезасемблю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дезасемблюва́в | дезасемблюва́ли |
| жін. р. | дезасемблюва́ла |
| сер. р. | дезасемблюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| дезасембльо́ваний |
| Безособова форма |
| дезасембльо́вано |
| Дієприслівник |
| дезасемблюва́вши |
