| | | | |
| дезорієнто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | дезорієнто́ваний | дезорієнто́вана | дезорієнто́ване | дезорієнто́вані |
| родовий | дезорієнто́ваного | дезорієнто́ваної | дезорієнто́ваного | дезорієнто́ваних |
| давальний | дезорієнто́ваному | дезорієнто́ваній | дезорієнто́ваному | дезорієнто́ваним |
| знахідний | дезорієнто́ваний, дезорієнто́ваного | дезорієнто́вану | дезорієнто́ване | дезорієнто́вані, дезорієнто́ваних |
| орудний | дезорієнто́ваним | дезорієнто́ваною | дезорієнто́ваним | дезорієнто́ваними |
| місцевий | на/у дезорієнто́ваному, дезорієнто́ванім | на/у дезорієнто́ваній | на/у дезорієнто́ваному, дезорієнто́ванім | на/у дезорієнто́ваних |
