| | |
| дезорієнтува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дезорієнтува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дезорієнту́ймо |
| 2 особа | дезорієнту́й | дезорієнту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дезорієнтува́тиму | дезорієнтува́тимемо, дезорієнтува́тимем |
| 2 особа | дезорієнтува́тимеш | дезорієнтува́тимете |
| 3 особа | дезорієнтува́тиме | дезорієнтува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | дезорієнту́ю | дезорієнту́ємо, дезорієнту́єм |
| 2 особа | дезорієнту́єш | дезорієнту́єте |
| 3 особа | дезорієнту́є | дезорієнту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дезорієнту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дезорієнтува́в | дезорієнтува́ли |
| жін. р. | дезорієнтува́ла |
| сер. р. | дезорієнтува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| дезорієнто́ваний |
| Безособова форма |
| дезорієнто́вано |
| Дієприслівник |
| дезорієнтува́вши |
