| | | | |
| декласо́ваний1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | декласо́ваний | декласо́вана | декласо́ване | декласо́вані |
| родовий | декласо́ваного | декласо́ваної | декласо́ваного | декласо́ваних |
| давальний | декласо́ваному | декласо́ваній | декласо́ваному | декласо́ваним |
| знахідний | декласо́ваний, декласо́ваного | декласо́вану | декласо́ване | декласо́вані, декласо́ваних |
| орудний | декласо́ваним | декласо́ваною | декласо́ваним | декласо́ваними |
| місцевий | на/у декласо́ваному, декласо́ванім | на/у декласо́ваній | на/у декласо́ваному, декласо́ванім | на/у декласо́ваних |
