| деко́кт – іменник чоловічого роду | ||
| (відвар з рослин) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | деко́кт | деко́кти |
| родовий | деко́кту | деко́ктів |
| давальний | деко́кту, деко́ктові | деко́ктам |
| знахідний | деко́кт | деко́кти |
| орудний | деко́ктом | деко́ктами |
| місцевий | на/у деко́кті | на/у деко́ктах |
| кличний | деко́кте* | деко́кти* |
| [арх.] |