| | |
| делегува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | делегува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | делегу́ймо |
| 2 особа | делегу́й | делегу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | делегува́тиму | делегува́тимемо, делегува́тимем |
| 2 особа | делегува́тимеш | делегува́тимете |
| 3 особа | делегува́тиме | делегува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | делегу́ю | делегу́ємо, делегу́єм |
| 2 особа | делегу́єш | делегу́єте |
| 3 особа | делегу́є | делегу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| делегу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | делегува́в | делегува́ли |
| жін. р. | делегува́ла |
| сер. р. | делегува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| делего́ваний |
| Безособова форма |
| делего́вано |
| Дієприслівник |
| делегува́вши |
