| | |
| делокалізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | делокалізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | делокалізу́ймо |
| 2 особа | делокалізу́й | делокалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | делокалізува́тиму | делокалізува́тимемо, делокалізува́тимем |
| 2 особа | делокалізува́тимеш | делокалізува́тимете |
| 3 особа | делокалізува́тиме | делокалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | делокалізу́ю | делокалізу́ємо, делокалізу́єм |
| 2 особа | делокалізу́єш | делокалізу́єте |
| 3 особа | делокалізу́є | делокалізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| делокалізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | делокалізува́в | делокалізува́ли |
| жін. р. | делокалізува́ла |
| сер. р. | делокалізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| делокалізо́ваний |
| Безособова форма |
| делокалізо́вано |
| Дієприслівник |
| делокалізува́вши |
