| | | | |
| демене́цьки́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | демене́цьки́й | демене́цька́ | демене́цьке́ | демене́цькі́ |
| родовий | демене́цько́го | демене́цько́ї | демене́цько́го | демене́цьки́х |
| давальний | демене́цько́му | демене́цькі́й | демене́цько́му | демене́цьки́м |
| знахідний | демене́цьки́й, демене́цько́го | демене́цьку́ | демене́цьке́ | демене́цькі́, демене́цьки́х |
| орудний | демене́цьки́м | демене́цько́ю | демене́цьки́м | демене́цьки́ми |
| місцевий | на/у демене́цько́му, демене́цькі́м | на/у демене́цькі́й | на/у демене́цько́му, демене́цькі́м | на/у демене́цьки́х |
