| | | | |
| демобілізо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | демобілізо́ваний | демобілізо́вана | демобілізо́ване | демобілізо́вані |
| родовий | демобілізо́ваного | демобілізо́ваної | демобілізо́ваного | демобілізо́ваних |
| давальний | демобілізо́ваному | демобілізо́ваній | демобілізо́ваному | демобілізо́ваним |
| знахідний | демобілізо́ваний, демобілізо́ваного | демобілізо́вану | демобілізо́ване | демобілізо́вані, демобілізо́ваних |
| орудний | демобілізо́ваним | демобілізо́ваною | демобілізо́ваним | демобілізо́ваними |
| місцевий | на/у демобілізо́ваному, демобілізо́ванім | на/у демобілізо́ваній | на/у демобілізо́ваному, демобілізо́ванім | на/у демобілізо́ваних |
