| | |
| демонізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | демонізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | демонізу́ймо |
| 2 особа | демонізу́й | демонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | демонізува́тиму | демонізува́тимемо, демонізува́тимем |
| 2 особа | демонізува́тимеш | демонізува́тимете |
| 3 особа | демонізува́тиме | демонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | демонізу́ю | демонізу́ємо, демонізу́єм |
| 2 особа | демонізу́єш | демонізу́єте |
| 3 особа | демонізу́є | демонізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| демонізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | демонізува́в | демонізува́ли |
| жін. р. | демонізува́ла |
| сер. р. | демонізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| демонізо́ваний |
| Безособова форма |
| демонізо́вано |
| Дієприслівник |
| демонізува́вши |
