| | | | |
| демілітаризо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | демілітаризо́ваний | демілітаризо́вана | демілітаризо́ване | демілітаризо́вані |
| родовий | демілітаризо́ваного | демілітаризо́ваної | демілітаризо́ваного | демілітаризо́ваних |
| давальний | демілітаризо́ваному | демілітаризо́ваній | демілітаризо́ваному | демілітаризо́ваним |
| знахідний | демілітаризо́ваний, демілітаризо́ваного | демілітаризо́вану | демілітаризо́ване | демілітаризо́вані, демілітаризо́ваних |
| орудний | демілітаризо́ваним | демілітаризо́ваною | демілітаризо́ваним | демілітаризо́ваними |
| місцевий | на/у демілітаризо́ваному, демілітаризо́ванім | на/у демілітаризо́ваній | на/у демілітаризо́ваному, демілітаризо́ванім | на/у демілітаризо́ваних |
