| | |
| демілітаризува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | демілітаризува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | демілітаризу́ймо |
| 2 особа | демілітаризу́й | демілітаризу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | демілітаризува́тиму | демілітаризува́тимемо, демілітаризува́тимем |
| 2 особа | демілітаризува́тимеш | демілітаризува́тимете |
| 3 особа | демілітаризува́тиме | демілітаризува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | демілітаризу́ю | демілітаризу́ємо, демілітаризу́єм |
| 2 особа | демілітаризу́єш | демілітаризу́єте |
| 3 особа | демілітаризу́є | демілітаризу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| демілітаризу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | демілітаризува́в | демілітаризува́ли |
| жін. р. | демілітаризува́ла |
| сер. р. | демілітаризува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| демілітаризо́ваний |
| Безособова форма |
| демілітаризо́вано |
| Дієприслівник |
| демілітаризува́вши |
