| | |
| деномінува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деномінува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | деноміну́ймо |
| 2 особа | деноміну́й | деноміну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деномінува́тиму | деномінува́тимемо, деномінува́тимем |
| 2 особа | деномінува́тимеш | деномінува́тимете |
| 3 особа | деномінува́тиме | деномінува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деноміну́ю | деноміну́ємо, деноміну́єм |
| 2 особа | деноміну́єш | деноміну́єте |
| 3 особа | деноміну́є | деноміну́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деноміну́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деномінува́в | деномінува́ли |
| жін. р. | деномінува́ла |
| сер. р. | деномінува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| деноміно́ваний |
| Безособова форма |
| деноміно́вано |
| Дієприслівник |
| деномінува́вши |
