| дента́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дента́льний | дента́льна | дента́льне | дента́льні |
| родовий | дента́льного | дента́льної | дента́льного | дента́льних |
| давальний | дента́льному | дента́льній | дента́льному | дента́льним |
| знахідний | дента́льний | дента́льну | дента́льне | дента́льні |
| орудний | дента́льним | дента́льною | дента́льним | дента́льними |
| місцевий | на/у дента́льному, дента́льнім | на/у дента́льній | на/у дента́льному, дента́льнім | на/у дента́льних |
| [лінгв.] | ||||