| | |
| деполітизува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деполітизува́тися, деполітизува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | деполітизува́тиметься | деполітизува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | деполітизу́ється | деполітизу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деполітизу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деполітизува́вся, деполітизува́всь | деполітизува́лися, деполітизува́лись |
| жін. р. | деполітизува́лася, деполітизува́лась |
| сер. р. | деполітизува́лося, деполітизува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| деполітизува́вшись |
