| | |
| деренча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | деренча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | деренчі́мо, деренчі́м |
| 2 особа | деренчи́ | деренчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деренча́тиму | деренча́тимемо, деренча́тимем |
| 2 особа | деренча́тимеш | деренча́тимете |
| 3 особа | деренча́тиме | деренча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | деренчу́ | деренчимо́, деренчи́м |
| 2 особа | деренчи́ш | деренчите́ |
| 3 особа | деренчи́ть | деренча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деренчучи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | деренча́в | деренча́ли |
| жін. р. | деренча́ла |
| сер. р. | деренча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| деренча́вши |
