| деренчли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | деренчли́вий | деренчли́ва | деренчли́ве | деренчли́ві |
| родовий | деренчли́вого | деренчли́вої | деренчли́вого | деренчли́вих |
| давальний | деренчли́вому | деренчли́вій | деренчли́вому | деренчли́вим |
| знахідний | деренчли́вий, деренчли́вого | деренчли́ву | деренчли́ве | деренчли́ві, деренчли́вих |
| орудний | деренчли́вим | деренчли́вою | деренчли́вим | деренчли́вими |
| місцевий | на/у деренчли́вому, деренчли́вім | на/у деренчли́вій | на/у деренчли́вому, деренчли́вім | на/у деренчли́вих |