| | |
| десантува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | десантува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | десанту́ймо |
| 2 особа | десанту́й | десанту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | десантува́тиму | десантува́тимемо, десантува́тимем |
| 2 особа | десантува́тимеш | десантува́тимете |
| 3 особа | десантува́тиме | десантува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | десанту́ю | десанту́ємо, десанту́єм |
| 2 особа | десанту́єш | десанту́єте |
| 3 особа | десанту́є | десанту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| десанту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | десантува́в | десантува́ли |
| жін. р. | десантува́ла |
| сер. р. | десантува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| десанто́ваний |
| Безособова форма |
| десанто́вано |
| Дієприслівник |
| десантува́вши |
