| | | | |
| дженджикува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | дженджикува́тий | дженджикува́та | дженджикува́те | дженджикува́ті |
| родовий | дженджикува́того | дженджикува́тої | дженджикува́того | дженджикува́тих |
| давальний | дженджикува́тому | дженджикува́тій | дженджикува́тому | дженджикува́тим |
| знахідний | дженджикува́того, дженджикува́тий | дженджикува́ту | дженджикува́те | дженджикува́тих, дженджикува́ті |
| орудний | дженджикува́тим | дженджикува́тою | дженджикува́тим | дженджикува́тими |
| місцевий | на/у дженджикува́тому, дженджикува́тім | на/у дженджикува́тій | на/у дженджикува́тому, дженджикува́тім | на/у дженджикува́тих |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
