дзвінки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дзвінки́й | дзвінка́ | дзвінке́ | дзвінкі́ |
родовий | дзвінко́го | дзвінко́ї | дзвінко́го | дзвінки́х |
давальний | дзвінко́му | дзвінкі́й | дзвінко́му | дзвінки́м |
знахідний | дзвінки́й, дзвінко́го | дзвінку́ | дзвінке́ | дзвінкі́, дзвінки́х |
орудний | дзвінки́м | дзвінко́ю | дзвінки́м | дзвінки́ми |
місцевий | на/у дзвінко́му, дзвінкі́м | на/у дзвінкі́й | на/у дзвінко́му, дзвінкі́м | на/у дзвінки́х |