| дивни́ця – іменник жіночого роду | ||
| (диво) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | дивни́ця | дивни́ці |
| родовий | дивни́ці | дивни́ць |
| давальний | дивни́ці | дивни́цям |
| знахідний | дивни́цю | дивни́ці |
| орудний | дивни́цею | дивни́цями |
| місцевий | на/у дивни́ці | на/у дивни́цях |
| кличний | дивни́це* | дивни́ці* |
| [діал.] |