| димови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | димови́й | димова́ | димове́ | димові́ |
| родовий | димово́го | димово́ї | димово́го | димови́х |
| давальний | димово́му | димові́й | димово́му | димови́м |
| знахідний | димови́й, димово́го | димову́ | димове́ | димові́, димови́х |
| орудний | димови́м | димово́ю | димови́м | димови́ми |
| місцевий | на/у димово́му, димові́м | на/у димові́й | на/у димово́му, димові́м | на/у димови́х |