| димоутво́рення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | димоутво́рення | |
| родовий | димоутво́рення | |
| давальний | димоутво́ренню | |
| знахідний | димоутво́рення | |
| орудний | димоутво́ренням | |
| місцевий | на/у димоутво́ренні, димоутво́ренню | |
| кличний | димоутво́рення* |