| димохі́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | димохі́дний | димохі́дна | димохі́дне | димохі́дні |
| родовий | димохі́дного | димохі́дної | димохі́дного | димохі́дних |
| давальний | димохі́дному | димохі́дній | димохі́дному | димохі́дним |
| знахідний | димохі́дний | димохі́дну | димохі́дне | димохі́дні |
| орудний | димохі́дним | димохі́дною | димохі́дним | димохі́дними |
| місцевий | на/у димохі́дному, димохі́днім | на/у димохі́дній | на/у димохі́дному, димохі́днім | на/у димохі́дних |