| | |
| дипломува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дипломува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | диплому́ймо |
| 2 особа | диплому́й | диплому́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дипломува́тиму | дипломува́тимемо, дипломува́тимем |
| 2 особа | дипломува́тимеш | дипломува́тимете |
| 3 особа | дипломува́тиме | дипломува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | диплому́ю | диплому́ємо, диплому́єм |
| 2 особа | диплому́єш | диплому́єте |
| 3 особа | диплому́є | диплому́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| диплому́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дипломува́в | дипломува́ли |
| жін. р. | дипломува́ла |
| сер. р. | дипломува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| дипломо́ваний |
| Безособова форма |
| дипломо́вано |
| Дієприслівник |
| дипломува́вши |
