| дипо́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дипо́льний | дипо́льна | дипо́льне | дипо́льні |
| родовий | дипо́льного | дипо́льної | дипо́льного | дипо́льних |
| давальний | дипо́льному | дипо́льній | дипо́льному | дипо́льним |
| знахідний | дипо́льний | дипо́льну | дипо́льне | дипо́льні |
| орудний | дипо́льним | дипо́льною | дипо́льним | дипо́льними |
| місцевий | на/у дипо́льному, дипо́льнім | на/у дипо́льній | на/у дипо́льному, дипо́льнім | на/у дипо́льних |