| | |
| дискредитува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дискредитува́тися, дискредитува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дискредиту́ймося, дискредиту́ймось |
| 2 особа | дискредиту́йся, дискредиту́йсь | дискредиту́йтеся, дискредиту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дискредитува́тимуся, дискредитува́тимусь | дискредитува́тимемося, дискредитува́тимемось, дискредитува́тимемся |
| 2 особа | дискредитува́тимешся | дискредитува́тиметеся, дискредитува́тиметесь |
| 3 особа | дискредитува́тиметься | дискредитува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | дискредиту́юся, дискредиту́юсь | дискредиту́ємося, дискредиту́ємось, дискредиту́ємся |
| 2 особа | дискредиту́єшся | дискредиту́єтеся, дискредиту́єтесь |
| 3 особа | дискредиту́ється | дискредиту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дискредиту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дискредитува́вся, дискредитува́всь | дискредитува́лися, дискредитува́лись |
| жін. р. | дискредитува́лася, дискредитува́лась |
| сер. р. | дискредитува́лося, дискредитува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дискредитува́вшись |
