| дисоціюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | дисоціюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дисоціюва́тиме | дисоціюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дисоцію́є | дисоцію́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дисоцію́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дисоціюва́в | дисоціюва́ли |
| жін. р. | дисоціюва́ла | |
| сер. р. | дисоціюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дисоціюва́вши | ||