| диспергува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | диспергува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | диспергува́тиме | диспергува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | диспергу́є | диспергу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| диспергу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | диспергува́в | диспергува́ли |
| жін. р. | диспергува́ла | |
| сер. р. | диспергува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| диспергува́вши | ||