доби́чник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | доби́чник | доби́чники |
родовий | доби́чника | доби́чників |
давальний | доби́чникові, доби́чнику | доби́чникам |
знахідний | доби́чника | доби́чників |
орудний | доби́чником | доби́чниками |
місцевий | на/у доби́чникові, доби́чнику | на/у доби́чниках |
кличний | доби́чнику | доби́чники |
[рідко] |