добови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | добови́й | добова́ | добове́ | добові́ |
родовий | добово́го | добово́ї | добово́го | добови́х |
давальний | добово́му | добові́й | добово́му | добови́м |
знахідний | добови́й, добово́го | добову́ | добове́ | добові́, добови́х |
орудний | добови́м | добово́ю | добови́м | добови́ми |
місцевий | на/у добово́му, добові́м | на/у добові́й | на/у добово́му, добові́м | на/у добови́х |