| доброжи́ток – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | доброжи́ток | доброжи́тки |
| родовий | доброжи́тку | доброжи́тків |
| давальний | доброжи́тку, доброжи́ткові | доброжи́ткам |
| знахідний | доброжи́ток | доброжи́тки |
| орудний | доброжи́тком | доброжи́тками |
| місцевий | на/у доброжи́тку, доброжи́ткові | на/у доброжи́тках |
| кличний | доброжи́тку* | доброжи́тки* |