| доброми́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | доброми́сний | доброми́сна | доброми́сне | доброми́сні |
| родовий | доброми́сного | доброми́сної | доброми́сного | доброми́сних |
| давальний | доброми́сному | доброми́сній | доброми́сному | доброми́сним |
| знахідний | доброми́сний | доброми́сну | доброми́сне | доброми́сні |
| орудний | доброми́сним | доброми́сною | доброми́сним | доброми́сними |
| місцевий | на/у доброми́сному, доброми́снім | на/у доброми́сній | на/у доброми́сному, доброми́снім | на/у доброми́сних |
| [рідко] | ||||