| добротво́рення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | добротво́рення | |
| родовий | добротво́рення | |
| давальний | добротво́ренню | |
| знахідний | добротво́рення | |
| орудний | добротво́ренням | |
| місцевий | на/у добротво́ренні, добротво́ренню | |
| кличний | добротво́рення* |