| | |
| добудо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | добудо́вуватися, добудо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | добудо́вуймося, добудо́вуймось |
| 2 особа | добудо́вуйся, добудо́вуйсь | добудо́вуйтеся, добудо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | добудо́вуватимуся, добудо́вуватимусь | добудо́вуватимемося, добудо́вуватимемось, добудо́вуватимемся |
| 2 особа | добудо́вуватимешся | добудо́вуватиметеся, добудо́вуватиметесь |
| 3 особа | добудо́вуватиметься | добудо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | добудо́вуюся, добудо́вуюсь | добудо́вуємося, добудо́вуємось, добудо́вуємся |
| 2 особа | добудо́вуєшся | добудо́вуєтеся, добудо́вуєтесь |
| 3 особа | добудо́вується | добудо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| добудо́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | добудо́вувався, добудо́вувавсь | добудо́вувалися, добудо́вувались |
| жін. р. | добудо́вувалася, добудо́вувалась |
| сер. р. | добудо́вувалося, добудо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| добудо́вувавшись |
