| добу́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | добу́тий | добу́та | добу́те | добу́ті |
| родовий | добу́того | добу́тої | добу́того | добу́тих |
| давальний | добу́тому | добу́тій | добу́тому | добу́тим |
| знахідний | добу́тий, добу́того | добу́ту | добу́те | добу́ті, добу́тих |
| орудний | добу́тим | добу́тою | добу́тим | добу́тими |
| місцевий | на/у добу́тому, добу́тім | на/у добу́тій | на/у добу́тому, добу́тім | на/у добу́тих |