| | |
| дове́штатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дове́штатися, дове́штатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дове́штаймося, дове́штаймось |
| 2 особа | дове́штайся, дове́штайсь | дове́штайтеся, дове́штайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дове́штаюся, дове́штаюсь | дове́штаємося, дове́штаємось, дове́штаємся |
| 2 особа | дове́штаєшся | дове́штаєтеся, дове́штаєтесь |
| 3 особа | дове́штається | дове́штаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | дове́штався, дове́штавсь | дове́шталися, дове́штались |
| жін.р. | дове́шталася, дове́шталась |
| сер.р. | дове́шталося, дове́шталось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дове́штавшись |
| | |
| [розм.] | | |
