| доводи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (водячи, зазнати неприємностей) | ||
| Інфінітив | доводи́тися, доводи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доводі́мося, доводі́мось, доводі́мся | |
| 2 особа | доводи́ся, доводи́сь | доводі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | доводжу́ся, доводжу́сь | дово́димося, дово́димось, дово́димся |
| 2 особа | дово́дишся | дово́дитеся, дово́дитесь |
| 3 особа | дово́диться | дово́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | доводи́вся, доводи́всь | доводи́лися, доводи́лись |
| жін.р. | доводи́лася, доводи́лась | |
| сер.р. | доводи́лося, доводи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| доводи́вшись | ||