| | |
| дово́дити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дово́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дово́дьмо |
| 2 особа | дово́дь | дово́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дово́дитиму | дово́дитимемо, дово́дитимем |
| 2 особа | дово́дитимеш | дово́дитимете |
| 3 особа | дово́дитиме | дово́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дово́джу | дово́димо, дово́дим |
| 2 особа | дово́диш | дово́дите |
| 3 особа | дово́дить | дово́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дово́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дово́див | дово́дили |
| жін. р. | дово́дила |
| сер. р. | дово́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дово́дивши |
