| | |
| дово́зитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (доставлятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дово́зитися, дово́зитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | дово́зитиметься | дово́зитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | дово́зиться | дово́зяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дово́зячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дово́зився, дово́зивсь | дово́зилися, дово́зились |
| жін. р. | дово́зилася, дово́зилась |
| сер. р. | дово́зилося, дово́зилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дово́зившись |
