| | |
| доволочи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доволочи́тися, доволочи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доволочі́мося, доволочі́мось, доволочі́мся |
| 2 особа | доволочи́ся, доволочи́сь | доволочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доволочу́ся, доволочу́сь | доволо́чимося, доволо́чимось, доволо́чимся |
| 2 особа | доволо́чишся | доволо́читеся, доволо́читесь |
| 3 особа | доволо́читься | доволо́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | доволочи́вся, доволочи́всь | доволочи́лися, доволочи́лись |
| жін.р. | доволочи́лася, доволочи́лась |
| сер.р. | доволочи́лося, доволочи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доволочи́вшись |
