| | |
| довоюва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | довоюва́тися, довоюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | довою́ймося, довою́ймось |
| 2 особа | довою́йся, довою́йсь | довою́йтеся, довою́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | довою́юся, довою́юсь | довою́ємося, довою́ємось, довою́ємся |
| 2 особа | довою́єшся | довою́єтеся, довою́єтесь |
| 3 особа | довою́ється | довою́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | довоюва́вся, довоюва́всь | довоюва́лися, довоюва́лись |
| жін.р. | довоюва́лася, довоюва́лась |
| сер.р. | довоюва́лося, довоюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| довоюва́вшись |
| | |
| [ірон.] | | |
