| дові́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дові́льний | дові́льна | дові́льне | дові́льні |
| родовий | дові́льного | дові́льної | дові́льного | дові́льних |
| давальний | дові́льному | дові́льній | дові́льному | дові́льним |
| знахідний | дові́льний, дові́льного | дові́льну | дові́льне | дові́льні, дові́льних |
| орудний | дові́льним | дові́льною | дові́льним | дові́льними |
| місцевий | на/у дові́льному, дові́льнім | на/у дові́льній | на/у дові́льному, дові́льнім | на/у дові́льних |