| | |
| доглу́патися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доглу́патися, доглу́патись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доглу́паймося, доглу́паймось |
| 2 особа | доглу́пайся, доглу́пайсь | доглу́пайтеся, доглу́пайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доглу́паюся, доглу́паюсь | доглу́паємося, доглу́паємось, доглу́паємся |
| 2 особа | доглу́паєшся | доглу́паєтеся, доглу́паєтесь |
| 3 особа | доглу́пається | доглу́паються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | доглу́пався, доглу́павсь | доглу́палися, доглу́пались |
| жін.р. | доглу́палася, доглу́палась |
| сер.р. | доглу́палося, доглу́палось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доглу́павшись |
| | |
| [діал.] | | |
